шпора. мист. франц.

1. Класицизм.

Живопис

Жак Луі Давід (1748-1825) — Лідер Фр. класиц. перший представник неокласицизму.

Творчість: втілює героїчну епоху, відображає ідеї античності,які були прикладом наслідування високої громадської позиції ця ідея є – «Клятва Гораціїв» — ця картина звучить як заклик до революції, та патріотичних дій. «Коронація наполеона» — масштабна картина – Давід проявився як визначний портретист та як худ.історичного жанру. «Андромаха яка оплакує смерть Гектора»«Смерть Марата» — найяскравіша картина, трактує політичне вбивство, має стриманий колір, скульптурність,монументальність героя картини. Перші риси реалізму «Старий в чорному капелюсі» Давід – основоположник неокласицизму.

Жан Огюст Енгр (1780-1867) – живописець, рисувальник, музикант, учень Давида.Риси: неперевершений майстр композиції, сурового тонкого моменту. Автор картин на релігійні і істор. сюжети: «Апофеоз Гомера», «Обідниця Людовіка 17» В істор. Фр. мист. він увійшов як першокласний портретист. «Портрет Бертема» — цій картині худ. Дає глибоке узагальнення, яскраве зображення духовн. І морального обличчя Фр.Буржуазії. Він також визначний живописець прекрасної оголеної фігури. Серія «Одаїстка», «Велика купальниця» , він є автором блискучих портретів олівцем.

ТеатрНа поч. 19 ст. Фр театр посідав 1 місце у світ. мист. Він подарував цілу плеяду провідних драматургів і акторів, тут склалися усі худ напрями, і усі жанри. Саме в цій країні виникають нові форми організації театру –Приватний –Антрепреневний – масовий – агітаційний.Новий стиль: Революційний класицизм. Мета: пробудження героїзму, патріотизмуЖанри: мелодрама, водевільБурхливий розвиток театру» Комеді Францез». Відомий актор Жак Тальма – представник революц.класицизму – він формує акторську клас тему, запроваджує істинний античний костюм, надає розвитку до романтизму.Домінували: класичні трагедії Шекспіра.

МузикаУ галузі музики клас. також був пов’язаний з революц. Виникають нові муз форми, які були розраховані на масси. Представники: Жак Госсек, Кірубіні – 1760-1842- основоположник нового жанру Опера спасіння – ідея боротьба з тиранією і щаслива розвязка твору «Лодоїка», «Два дні».

2. Романтизм

Живопис

Теодор Жеріко – основопол. фр. романтизму. Найголовніша праця: «клод медузи» — маніфест романтизму у живописі. Риси: - виключна напруга дії, урівноваж. композ., — нерівний мал.., — вираження стрімких ритмів, — інтенсивність контрастів світлотіні,- насичений колір.

Відомий як портретист, пейзажист, побут. сцени. Саме творчість Жеріко здійснила вплив на реалістів сер. 19ст.

Ежен Делакруа – провідний художник романтизму. Полотна за мотивами творчості Байрона, створ. ряд іст. композицій. Найвід. праця: «Свобода, яка веде народ» (револ. події). У своїй творчості Делакруа заперечив академізм але мав потяг до античного мист.В 20 рр. 19ст. Делакруа визнаний лідером романтизму.Риси: напруга картин, виразність, схвильованість, палкий темперамент, достовірність істор. фактів. Найвід картини: «Взяття Константинополя хрестоносцями». Делакруа вважається засновником іст. живопису 19 ст.

Оноре Дом’є – найвизначн. графік – карикатурист. Представник романтизму. Його творчість стоїть на зламі романтизму та реалізму(40 – 70 рр 19ст). Найвід. літографії: «Законодательное чрево», «Простите, сколько времени?», «улица Транснопен». Напис. акварельні картини простого народу: «Бурлак», «Праля», «Вагон 3 класу», «Повстання». Риси: монументальність і цілісність, гостре сприйняття, сила експресії, лірична ніжність.

Театр:

Становлення прогресивного романтичного театру. Вершина драматургії – драми Віктора Гюго. риси: яскраві риси прогресивного романтизму, палкий гуманізм, низька мораль правлячого класу, співчуття простим людям, відтворення історичної правди, вис. пластичність. Найвід. п’єса « Марія Тюдор». Еліза Рашель – найвідом. актриса, — відновила класичні традиції в романтизмі – трагізм.

Література

Романтизм поділявся на 6 видів:

1. Консервативний. Рене де Шатобріонвсі твори мають полем. характер. з ідеями просвітництва і революції. Праця: «Дух християнства» прост. краса релігії і гол. думки про те, що віра пов. служ. осн. і зміст для мист. Врятування люд. тільки у зверненні до релігії.

2. Ліберальний. Жермена де Сталь – Обгрунт. принципи фр. романтизму в літ. Роман: «Дельфіна», де захищ. права на свободу показ. зіткнення людських особистостей з мораллю буржуазії.

3. Історичний.. Альфред де Віньї. Роман «Сен – Мар» — показ. особистість, що противостоїть ідеї натовпу.

4. Іронічний. Альфред де Мюссе. Праці: « Ісп. та італ. казки», «Сповідь віку» — про молоде покоління, що розчароване в революційних ідеях Франції.

5. Прогресивний. Віктор Гюго – титан літ. Сформ. принципи нової романтичної драматургії. Виступив проте розмежування жанрів у театрі. Визнавав поєднання комічного і трагічного у драм. творі. П’єса «Кромбель» — звільнив літ. від канонів класицизму. Праці – романси: «Собор паризької Богоматері», «Знедолені», «Людина, що сміється».

6. Демократичний. Джордж Санд (Аврора Дюдеван) – ідеї її творчості гострі соц.. пит.. і пит. жін.. у суспільстві. Твори жін.. тематики: «Індіана», «Валентина», «Лелія». Роман світ. рівня — «Консуелло»

Музика

Гектор Берліоз – композитор і диригент романтизму. Твори: «Фантаст. симфонія», опера- діалог «Троянці» за твором Вергілія, «Ромео і Джульєтта»

Нац. особливості фр. муз. театру. 19ст. – це жанр комічної опери: гострозахопл. авантюрно – пригодн.комічні, стрімко – розвиваючі сюжетні дії. Представник ком. опери і засновник жанру гранд – опери визначний композитор Обер. Твори: «Бронзовий кінь», «Чорне доміно». Автор 36 комед. опер. Найвід. гранд – опера 6 «Німа з поршічі» або «Фенелла». – в цій опері домін. істор сюжет, який розкрив. через ритмічні інтонації нар. пісень, танців, нов.. муз. вел. фр. революції. Обера вваж. основопол. гер. романтизму в опері.

Реалізм.

Живопис

Реалізм як напрям сформ. в 30-40 рр. 19ст. Гол. ознака – осягнення соц.. характеру люд. В живописі Фр. поч.. розповсюджуватися після революції 1848 р.

Жан Франсуа Мілле – живописець і графік. в картинах відображ. фр. селян, працю. Зображ героїв на фоні пейзажу. Риси: урочиста лаконічність, монументальність композиції, насичений земляний колір. Твори: «Крестьянка с хворостом», «Сборщица колосьев». Офорти: «землекоп», «сіяч».

Жан Дезіре Гюстав Курбе – творчість пронизана боротьбою за демократичні ідеї, реалістичність, правдивість, наближеність мист. до життя. Вперше застос. термін «реалізм» в живописі. Риси: статичність форм, насичені кольори. Відомий як майтер натюрм, пейзажу, ню. Праці: «Дробильщики камня», Здравствуйте, господин Курбе», «Хижина в горах».

Едуард Мане – попередник імпресіонізму. Полотна присвяч.. Парижу. Правдиво передав характ. риси мешканців тогочасного Парижу. Майстер портрету, пейзажу, натюрм., офорту, літографії. Найвизначніша картина, остання: «Барт Фолі-Бержер». про самітність людс. існ. у вел. місті. Риси: більш. творів притам. імпресіонізм, живописна свобода і фрагментарність композиції. насичена срібна кол. гама. збереження чіткості мал.. сірі та чорні тони в колориті. перевага не пейзажу а побут. сюжету з яскраво вираж. соц..-псих. основою. Твори: «Сніданок на траві», «Олімпія», «Букет бузку», «Флейтист».

Висновок: Мілле, курбе, Мане вваж. провідними реалістами, а Мане ще й попередн. імпресіонізму.

Література.

1) Зразок реаліст. поезії – це творчість П’єра Беранте – перший твір «Король Івета», автор жанру «політ. пісні», якому притам. демократизм і нац.. гумор.

2) Представник критичного реалізму – Стендаль(Анрі Бейль). Твори: «Червоне і чорне», «Панська обитель». Показує розумн., таланов., здатних на почуття людей.

3)Найвищ. точка розв. зх-європ. реалізму — Оноре де Бальзак – ввів новий жанр в літ. – епопею – це масштабна реал. картина, що відображу. мораль і протиріччя сусп.. жит. країни чи героїв. Гол. твір -епопея – «Людська комедія», з якої встиг напис. лише90 новел і романів з 130. Всі твори глибоко драматичні.

4)Майстер реал. прози – Проспе Меріне. Його новели лаконічні, суворі, вишукані, діють особистості, що здатні на сильні почуття. Твори: «Кармен», «Фальконе». Саме новела «Кармен» — осн. опери Бізе. Відомий як драматург — істор. п’єса-хроніка «Жакерія» (сел.. рух 14 ст).

5) Предст. нового етапу Гюстав Робер. Закликав худ. «вийти з башти зі слон. кістки і поч.. служ. справжній красі». В творах досяг точності зображ. реальних деталей, глибини псих. аналізу і перед. внутр. монолог особистості. Твори: «Мадам Боварі».

6) Визн. письм. реаліст Гіде мо Паса – реаліст, притам. твори гострого соц.. аналізу. Відображ.справжні почуття, користолюбство, низька мораль сусп.Твір: «Милій друг».

Музика:

В реал. муз. розв. лірична опера. Риси: інтимна тематика сюжету. правдивість і тонке втілення люд. почуттів. поетичність. Мова – демократична. Твори лір. опери:Сен –Санс «Самсон і Даліла», Бізе «Кармен» — вершина реалізму в оперному мист – світ. шедевр.

В сер. 19 ст. зарод. оперетта. Засновники: Ерве і Оффенбах: «Прекрасна Олена», «Орфей в саду».

Театр: В період становлення реалізму в театрі виник. критичний реалізм. Зірка- Сара Бернар, за роль Маргарити Готьє в «Дама з камеліями». Її творчість – приклад. досконалості, володіла красивим голосом, дикцією, пластичністю.